Почуття автомобіля
Перше і найголовніше, чого навчають автосимулятори - почуття автомобіля. Того самого вміння, яке рано чи пізно приходить до водія з досвідом. До кожної машини потрібно звикати окремо і на це потрібен час. І все ж після сотень годин у симуляторах, я сів за кермо ВАЗ-2106 - свого першого авто - і не відчував себе в незрозумілому агрегаті. Все знайоме: кермо, педалі, коробка передач, приладова панель. Я і кілька моїх друзів після їзди в Gran Turismo Sport без проблем сіли за кермо в автошколі, і кожному з нас інструктор поставив одне запитання: "Ти що, вже водив?". "Так, в автосимуляторі", - відповідали ми.
Проходженню поворотів
Автосимулятори цінують за можливість покататися на машині, яку ти собі ніколи не дозволиш, на трасі, якою навряд чи колись проїдеш. У нас тренуються їздити швидше і краще за всіх, проходити кожен поворот за ідеальною траєкторією.
Але щоб правильно пройти поворот, важливо не тільки зайти в нього широкою траєкторією і "поцілувати апекс". Також важливо розрахувати гальмування на вході і розгін аж до виходу з віражу. В ідеалі виходить приблизно так: заходимо широкою траєкторією і пригальмовуємо перед входом, повертаємо, тримаємося якомога ближче до внутрішнього краю, на виході плавно додаємо газ. Ця схема проходження повороту може бути застосована не тільки для гоночних трас. Згодом я спіймав себе на думці, що схожим чином їжджу дорогами загального користування, нехай і у вужчих рамках виділеної під рух смуги. В автосимуляторах я засвоїв, що гальмувати і різко газувати в повороті не варто без необхідності, особливо на мокрому асфальті та в ожеледицю.
Тримати дорогу
В автошколі кажуть, що є два типи новачків: одні притискаються вправо до узбіччя, а інші притискаються вліво до смуги зустрічного руху. Все так. На дорозі одразу не вдається встежити за всім і спочатку ти просто не можеш постійно вести машину прямо або боїшся через недосвідченість і тиснеш на узбіччя. Автосимулятори допомагають зорієнтуватися. У них важливо вести автомобіль рівно і чітко. Будь-який неакуратний рух - чи то виляння по прямій, чи то погана траєкторія - в повороті забирають дорогоцінні секунди. У процесі вивчення трас, проходячи їх раз за разом поступово вчишся бути зібраним, звикаєш їхати прямо.
Пам'ятаєте нещасний випадок, коли Річард Хаммонд розбився на реактивному драгстері? Ведучий тоді дивом вижив в аварії. Незабаром він відновився і повернувся на шоу, де в першому ж випуску з його участю Джеремі Кларксон у своїй нахабній манері заявив: "Річарде, ти б хоч правила читав? Там чорним по білому написано: "якщо машина вийшла з під контролю, вирулюйте в бік заносу"".
Це одне з кількох критично важливих правил поведінки в екстрених ситуаціях на дорозі. За іншим правилом потрібно діяти від зворотного: якщо занос спричинений гальмуванням, його необхідно зменшити або припинити; те саме у випадку з прискоренням. Найкращий спосіб навчитися виловлювати машину із заносу - відточити техніку дрифту в автосимуляторах. Адже це одна з екстрених ситуацій на дорозі - занос, яким можна керувати. Після кількох десятків годин водіння тут розумієш, чому важливо вирулювати в бік заносу - інакше машину одразу розверне або віднесе в бік так, що вже нічого не можна буде зробити. Розумієш і чому гальмом користуватися під час заносу взагалі не можна - авто просто втратить керованість. Розумієш, як педаллю газу продовжувати занос, контролювати його і як вийти з нього, скинувши швидкість. Так з часом поведінка під час занесення виходить на рівень реакції - нарівні зі звичкою відсмикнути руку від гарячого полум'я.
Екстремальному водінню
Симулятори підготували мене до екстремальної їзди на великій швидкості і лавірування в автомобільному потоці, але тільки тому, що я найчастіше в них прагнув обганяти чисто, а не боротися з суперниками, не намагався розвернути їх або витіснити з траси. Уже на перших уроках водіння я ганяв з інструктором приміськими дорогами на швидкості понад 100 км/год. Коли потрібно, я без зусиль можу мчати щосили автострадою, вичавлюючи з машини максимум і перебудовуючись з ряду в ряд. Так я вожу дуже рідко. Тільки в екстрених ситуаціях і коли дорога досить вільна, щоб подібного роду їзда була безпечною для інших учасників руху. Або вночі, коли машин так мало, що можна спокійно змагатися з випадковим суперником - хто швидше доїде від світлофора до світлофора. Ніколи нікому не раджу так водити без потреби, тому що це небезпечно. Краще викотити на гоночну трасу в трек-день - ось де вміння з автосимів дуже допоможуть. Агресивна поведінка там теж не вітається, але автодроми принаймні створені для швидкісної їзди, обгонів і змагань.
Як симулятори допомагають гонщикам
Для початку, вони відкривають двері в автоспорт. Випускники GT Academy Флоріан Штраусс і Дженн Марденборо ніколи не брали участі в перегонах - тільки каталися на картах для розваги. Хлопці навчилися основ у Gran Turismo, пройшли кілька місяців підготовки, а тепер у їхньому послужному списку призові місця в престижних змаганнях. Штраусс перемагав у змаганні на витривалість "24 години Дубая" у 2015 році, а Марденборо вигравав британський чемпіонат GT 2012 року на трасі "Брендс-Хетч". Професійні гонщики тренуються в автосимуляторах. У них для цього є свої спеціалізовані "тренажери", що детально моделюють усі основні ситуації, в яких може опинитися пілот. Деякі з них тренуються і в популярних автосимах. Так Льюїс Хемілтон кілька років тому після гран-прі Австралії розповів, що запам'ятав трасу ще підлітком, у відеогрі, і як симулятори допомагають вивчати повороти швидше. Інший гонщик "Формули-1" Тоніо Льюцці 2010 року чесно зізнався, що практикується в серії F1 від Codemasters.
Автосимулятори ламають стіну між реальним і віртуальним світами. У них можна розвинути навички, які стануть у пригоді в реальному житті і які можна застосувати на практиці. Без них я б не навчився водити, а звичайні фанати Gran Turismo не стали б гонщиками.
Приходь до нас і відчуй себе гонщиком!!!
